Бій під Кру́тами – 99 років потому

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі[4].

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який на деякий час врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти».

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам’ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання Брестської мирної угоди, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до місця, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.

Після цього про подвиг молоді під Крутами було забуто на більш ніж 70 років. Натомість, про бій під Крутами завжди пам’ятали українці, які проживали за кордоном. Відзначаючи дату проголошення незалежності України, вони згадували й про крутян. Один із яскравих представників української діаспори — Євген Маланюк, наголошував:

« …народ, творячи з якоїсь події легенду — а Крути без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, — знає, що він робить. Народна мудрість і національний геній — це найвища земна справедливість — творячи свої легенди і міти, себто підносячи дану історичну подію до височини надісториччя, ніколи — щодо вибору тієї події — не помиляються. Не помилилися вони й у випадку Крут.  »

Відбулися загальні збори

21 січня відбулися загальні збори Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО “Побратими України “! На збори приїхали всі голови відокремлених підрозділів з 21 області України ! Обговорили робочі питання , вислухали пропозиції та прийняли рішення про напрямки роботи та подальші дії спілки !

Горджуся Побратимами та Побратимочками !
Слава Україні ! Слава нації !

З повагою, Микола Миньо.

20 cічня – День Пам”яті захисників ДАПу…

Легендарна оборона Донецького аеропорту українськими військовослужбовцями, безперечно, стала славетною сторінкою української військової історії.  Впродовж 242 днів славнозвісні «кіборги» утримували стратегічно важливий об”єкт.

Саме сьогодні, 20 січня, 2 роки тому підривом нового терміналу аеропорту завершилася його оборона.  Зруйновані стіни летовища накрили своїх останніх легендарних захисників.

«Люди встояли – не витримав бетон» – це найбільш влучна фраза про 242 дні героїчної оборони аеропорту. Ми впевнені, що це той момент історії, про який ми читатимемо в підручниках. На прикладах бійців, що захищали ДАП, виховуватимуться майбутні покоління українських патріотів. Ми не маємо права їх забути – ні тих, хто залишилися живими, ні тих, хто пішли в інший світ. Бо герої не вмирають, допоки їх пам’ятають».

Тільки з 18 по 21 січня 2015 року в Донецькому аеропорту загинуло 58  бійців. Вічна пам”ять та шана Героям…

Оборонці Донецького аеропорту навіки стали символом незламності духу захисників України. Ніколи не забувайте тих, хто воював і поклав життя за нашу Україну, за кожен клаптик рідної землі, за волю, незалежність, за нас. Вічна пам’ять! Вічний біль!

20 січня доповняє пам’ятні дати цього місяця, що багатий на історичні події та прояви особистої звитяги. Адже 22 січня 1918 року Четвертим універсалом Української Центральної Ради була проголошена перша незалежність України. Через 7 днів, 29 січня того ж року, відбувся бій під Крутами. 22 січня 1919 року був проголошений Акт злуки Української та Західноукраїнської народних республік.