Помер наш Побратим – Валентин Федичев…

Побратими ! Сьогодні вранці ми втратили  бойового ПОБРАТИМА ! Людину з великої букви ! Помер Федічев Валентин Миколайович ! ОФІЦЕР, який останнім виходив з Дебальцевого ! Офіцер, який дуже багато нам допоміг по  питанням нагородження хлопців та іншим питанням,  будучи на посаді Директора Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України. Він боровся з несправедливістю . Валентин Миколайович завжди вірив, що Україна переможе . Склоняємо голову та болить серце від тяжкої втрати. Наші співчуття родині. Не віриться…

Ще в лютому місяці 2016 року Всеукраїнська спілка учасників бойових дій в АТО “Побратими України” робила подання на Президента України про присвоєння полковнику Федічеву Валентину Миколайовичу ГЕНЕРАЛ-МАЙОРА, де наше подання підтримали на РНБО Турчинов О.В.; Коваль М.В.та міністр оборони України Полторак С.Т., але рішення застрягло в адміністрації Президента України.

Валентин не відмовив жодному потребуючому в допомозі .Вся душа його належала Україні та допомозі воїнам.
Звертаюсь до Побратимів : ВИЗНАТИ ФЕДІЧЕВА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЙОВИЧА НАРОДНИМ ГЕНЕРАЛ -МАЙОРОМ УКРАЇНИ.

Не віриться, що в суботу 29 жовтня о 10 .00 в м. Київ в Центральному будинку офіцерів відбудеться прощання з Героєм України та Офіцером Федічевим Валентином Миколайовичем.

Герої не вмирають… Трохи біографії нашого Героя, афганця, сини якого продовжують боронити нашу землю…

Валентин Федичев родился 17 апреля 1960 года в Станице Луганской в семье военнослужащих. В интервью он рассказывал, что по происхождению он – донской казак, из очень древнего казацкого рода.

Федичев окончил Свердловское высшее военно-политическое танковое училище. С 1994 года служил в центральном аппарате Минобороны и Генштаба Вооруженных сил. В 2002 году окончил Национальную академию обороны.

Почти восемь лет занимал пост главного инспектора по гуманитарному и социальному обеспечению Главной инспекции Министерства обороны Украины. В 2013 году он в своей статье для журнала Сухопутных войск писал о необходимости укрепление оборонного потенциала страны и боевого потенциала Вооруженных сил Украины.

В июне 2014 года, когда уже шли активные бои на Донбассе, он становится заместителем руководителя АТО в Донецкой и Луганской областях. Для Федичева, как выходца из Станицы, было очень важно находится в зоне АТО. Вот как он говорил о своих земляках: “Я рассматриваю антигосударственные выступления своих земляков, которые являются наследниками донских казаков, как измену государству, на территории которого они жили все эти годы”.

Именно Федичев с начала 2015 года информировал украинцев о ситуации в зоне АТО как на брифингах, так и в социальных сетях.
Федичев один из последних военных, которые выходили из Дебальцево в феврале 2015 года. Тогда температура опускалась до минус 18, а идти нужно было 60 километров.

“Выходили действительно в числе последних, которые оставляли Дебальцевский плацдарм. Это связано с таким правилом. Именно командир должен организовать выход войск и выходить с последними подразделениями… Планировалось, что мы выходим последними, но за счет автомобильной техники выдвигаемся на рубежи с тем, чтобы вытягивать войска на себя… Мы не ожидали, что наш транспорт потерпит повреждения, мы не ожидали, что нам предстоит выходить пешком”, – рассказывал он о выходе.

Полковник говорил, что на всякий случай при себе была граната, чтобы не оказаться в плену боевиков.

“Когда мы выходили, ничего не говорили друг другу. Просто прекрасно понимали: если одного из нас ранят, то второй его не вынесет. Просто физически не сможет. Поэтому у каждого из нас была наготове граната. Кроме того, наши должности не предусматривают сдачу в плен. Мы были готовы к этому. Но Бог миловал. Танк стрелял прямой наводкой, однако стояк срикошетил метра в полтора от нас, и снаряд разорвался в воздухе, не задев нас. И так четыре раза подряд. Мы выходили на их огневые рубежи и батареи. Мы хотели зайти в деревню, где было их разведывательное подразделение. Мы с ними столкнулись, развернулись и так же медленно пошли. Они нас увидели, но не могли поверить, что ночью двое придурков могут шастать по их расположениям”, – вспоминал он.

ОГОЛОШЕННЯ! До уваги жителів та гостей м.Луцька!

21-го жовтня 2016 року Національним військово-історичним музеєм України буде проведена презентація в м. Луцьк Волинської області «Книги пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України (Книга І: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська та Закарпатська області)».
Захід відбудеться о 12.00 в приміщенні філії НВІМУ – Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки (м. Луцьк, вул. На Таборищі, 4).
Вхід вільний. Тел. для довідок – 0332 24-00-51.
Родинам полеглих захисників України книга передаватиметься безкоштовно.
«Книга пам`яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України» була видана за ініціативою Міністра оборони України генерала армії С.Т. Полторака. Над її упорядкуванням працювали співробітники Національного військово-історичного музею України та волонтери сайту «Книга пам`яті полеглих за Україну (http://memorybook.org.ua).

За оборону Маріуполя!

Шановні Побратими!

Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій в АТО “Побратими України” організовує нагородження перших наших 100 Героїв, котрі захищали саме це місто від навали російсько-сепаратистської орди. Медаль – бойова, нагороджуються ті, хто реально воював. Просимо розповсюджувати інформацію про дану нагороду, звертатися з питань нагородження бійців, котрі боронили дане місто 2014-2015 роки. Всі, хто цього заслуговує, мають бути нагороджені! Слава Україні!

 

Донорська акція до Дня захисника України

Сьогодні на Закарпатській обласній станції переливання крові стартувала донорська акція до Дня Захисника України.

Це свято уособлює відвагу, відданість, силу  та справжній героїзм. Можливо не кожен з нас може захищати нашу країну, рідних та близьких в бою, але кожен з нас може врятувати для когось життя, ставши донором і це і є хоч і невеликий, але дуже відповідальний поступок. «Запрошуємо вас відсвяткувати цю подію дійсно по-мужньому та стати для себе в ці дні невеличким героєм.» – закликають волонтери Закарпатського осередку Асоціації молодих донорів України.  Акція триватиме з  11 по 18 жовтня 2016 року за адресою : м.Ужгород, вул. Льва Толстого, 15. На всі питання сприводу підготовки до здачі крові ви можете отримати відповідь звернувшись за телефонами осередку – (095)855-48-50, (068)537-33-00.